Після публікації матеріалу «Форменное безобразие» (№ 6 від 5 лютого 2010 року), де йшлося про те, що тепер рибальство на Печенізькому водосховищі буде платним, ми отримали чимало різноманітних відгуків. Але більше всього листом нашого читача був обурений голова Харківської обласної асоціації працівників рибного господарства Юрій Голуб. Він попрохав слова, щоб спростувати наведені в статті звинувачування. Приводимо зі скороченнями текст його відповіді.
У Харківській області налічується 58 водосховищ. Всі ці водойми передані з ціллю рибогосподарської діяльності суб’єктам підприємницької діяльності (як юридичним, так і фізичним особам). Згідно з діючим законодавством України, зокрема з «Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, та інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах» №4 від 15.01.2008 р. (затверджена Мінюстом України 64/14755 від 28 січня 2008 р.), водосховища передаються в одноосібне право на розведення та вилов водних живих ресурсів.
Згідно з отриманим «Режимом рибогосподарської експлуатації водоймища», користувач отримує не тільки права але й обов’язки. Зокрема він забовязаний зариблювати водойми відповідним рибопосадковим матеріалом, проводити охорону водойми від браконьєрів, проводити нерестові заходи у водоймі тощо. Для проведення фінансово-господарської діяльності в обов’язковому порядку необхідно отримати ліцензію «Укрдержрибгоспу». Одним із видів вилову водних живих ресурсів, який регламентований «Режимом рибогосподарської діяльності», є любительське та спортивне рибальство. З метою впорядкування означеного лову рибаками-аматорами, на Печенізькому водосховищі встановлені ділянки лову аборигенних видів риб на умовах загального та спеціального використання водних живих ресурсів. Зокрема, право безоплатного лову з берега (в літній період) та з льоду (в період льодоставу) можуть здійснювати на ділянках, виділених для даних категорій осіб такі категорії: інваліди I та II груп, учасники ліквідації аварії на ЧАЄС 1 та 2 категорії, діти віком до 16 років в супроводі дорослих, учасники війн та збройних конфліктів, мешканці населених пунктів: Рубіжне, Верхній Салтів, Металівка, Старий Салтів, Хотімля, Першотравневе, Мартова, Стариця, Печеніги. Тому, за законом, ми і раніше мали право брати з інших категорій рибалок по 10 грн, але вважали це недоцільним. Тепер, коли Печенізьке водосховище стало єдиним, де можна було рибалити безкоштовно, туди, як сарана, потяглись аматори з вудками. Саме тому ми і були змушені ввести плату, яка передбачена законом.
Також зазначу, що при розробці правил любительського та спортивного рибальства за основу були взяти загальні «Правила любительського та спортивного рибальства» (зареєстровані Мінюстом України 28 квітня 1992 р. за № 269/3562), зокрема п.п. 3.14-4.12, згідно з якими «забороняється лов риби з гребель на відстані 500 м, на зимувальних ямах, забороняється лов риби менше встановлених мінімальних розмірів, загальною вагою до 5 кг тощо». Безпосередньо продаж квитків рибакам-аматорам, як і охорону водосховища від незаконного вилову водних живих ресурсів, виконують громадяни, які прийняті на роботу згідно з діючим податковим законодавством України. У них є відповідне посвідчення та «бейджики», в яких вказані їхні дані.
Обілечування рибаків-аматорів здійснюється відповідно до норм діючого податкового законодавства України, зокрема Закону України від 06.07.95 р. №265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій». Відповідно до вказаного закону, контролері видають квитанції, які прошиті, пронумеровані, та скріплені печаткою. (Ведення квитанційних книжок перевірено Державною податковою адміністрацією.)
Відносно промислового вилову риби з водойми «непонятными субъектами», автору статті слід було би, як мінімум, звернутися до органів рибінспекції та екології, щоб вони йому роз’яснили, хто та якими знаряддями має право ловити рибу, які документи повинні мати рибаки тощо. На закінчення я хотів би запитати автора статті, що він особисто зробив для Печенізького водосховища «за 20 лет своей рыбалки и отдыха на его любимом водоеме»? А зробив він тільки те, що ловив рибу, при цьому залишав після себе сміття, не запустив за двадцять років жодного малька, не затримав жодного браконьєра, не допоміг рибінспекції в період нересту. Подивіться на фотографію в статті та запитайте, навіщо ці двоє «культурно отдыхающих рыбаков» наловили близько двох десятків рибин (це при нормі 5 кг на рибака за добу)?! Так що стаття «Форменное безобразие» дійсно показала, що таке наш рибак-аматор. А скільки таких аматорів на добу знаходяться на водоймищі!.. В деякі дні нами було налічено до півтори тисячі рибалок, які, приїжджають «культурно отдыхать с удочками», при цьому риба виловлюється в значно більших об’ємах, з порушеннями рибоохоронного законодавства, на зимувальних ямах. Після рибалки такі горе-аматори залишають після себе гори бруду, який товстелезним шаром накопичився на дні водойми. У кінці хочу нагадати справжнім рибакам, які на ділі хочуть допомогти Печенізькому водосховищу, що незабаром розпочнеться нерест. Запрошуємо всіх бажаючих конкретними справами засвідчити своє бажання захистити рибні запаси Харківщини.
Юрій ГОЛУБ, голова Харківської обласної асоціації працівників рибного господарства
От редакции: Когда верстался номер, на пл. Свободы прошел митинг против взимания платы за ловлю рыбы на Печенежском водохранилище. Рыбаки передали свои требования в облсовет и облгосадминистрацию.