Із зібраних 2,2 млн тонн ранніх зернових 66% – це продовольче зерно. Кращого врожаю в області не було за останні 10 років, а з урахуванням кукурудзи і круп'яних культур область розраховує на всі 3 млн тонн зерна врожаю 2011 року. Цим похвалився на семінарі-нараді з питань овочівництва голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін.

Звісно, що чиновники також «орали». І, звісно, не менше за аграріїв. Бо, як зазначив губернатор, небувалий урожай визрів «тільки завдяки системній та цілеспрямованій роботі обласної влади – проведенню нарад з весняних польових робіт, з розвитку буряко-цукрової галузі, семінарів з підготовки до збирання ранніх зернових, засідань колегії облдержадміністрації щодо стану справ у тваринництві, завдяки розробці та затвердженню обласною радою Програми раціонального використання та охорони земель в Харківській області та Програми розвитку тваринництва в господарствах області до 2015 року і наполегливому труду аграріїв стан сільськогосподарської галузі в регіоні помітно змінився, доказом чому служить хороший урожай зернових культур цього року».

Нагадаємо: згідно з рейтингом Кабміну у минулому році в сільгоспвиробництві область посідала в Україні одне з останніх місць. Тепер от нібито небувалі успіхи. Особливо вражає величезний відсоток продовольчого зерна, за яким обігнали найурожайніший для Слобожанщини 2008-й рік. Щоправда, телефонні дзвінки до Краснокутського, Коломацького та Балаклійського районів дещо зіпсували моє враження. У деяких господарствах сказали, що продовольчого зерна у них взагалі немає, інші стверджують, що мають пшениці 3-го класу близько 10%. Якщо це так, то високий показник на рівні 66% продовольчого зерна може бути лише тоді, коли в зернових районах уся пшениця – продовольча. А це майже неможливо. Однак попри деякі сумніви, я радий таким небувалим економічним успіхам.

До речі, про економіку. Добре, що керівництво проводило семінари та різні наради, та краще б влада допомогла аграріям дешевими кредитами, пальним та міндобривами.

А з цим не все гаразд. Порівняно з 2008 роком, коли правила «гірша» влада, ціна солярки була не 9, а 4,5 грн, тонна міндобрив, зокрема, аміачної селітри коштувала майже втричі дешевше. А ще засоби захисту рослин, транспортні перевезення, зберігання на елеваторах. Тобто за все сьогодні деруть втридорога. Я вже не кажу про затрати, у які виливаються візити правоохоронних та різних фіскальних органів.

А тепер порахуємо: урожай буде майже таким, як у 2008 році, проте собівартість тонни пшениці набагато більша. Що селяни отримають? Звиняйте, дулю в кишеню. Звісно, ситуація була б іншою, якби купували хліб за ціною, вищою за собівартість, проте ціна пшениці зараз не доросла до пікової ціни збіжжя у 2008 році.

За словами президента «Аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, сьогодні аграрії втрачають близько 300-400 гривень на тонні, якщо погоджуються продавати зерно перекупникам чи зернотрейдерам. І це не межа. На думку цього аграрія-експерта, ціна зернових ще знизиться на 10-15 відсотків і пожвавлення зернового ринку найближчим часом не передбачається.

Влада традиційно закликає: не поспішайте продавати хліб, чекайте, коли буде добра ціна. Але чекання також коштує грошей. Можна зберігати в себе на току чи в коморі. Тоді це не так і дорого. Утім, далеко не кожен сільгоспвиробник має такі потужності для зберігання збіжжя, щоб зерно не з’їли миші. Можна звернутися до ХПП, але зберігання зерна там – недешеве задоволення. Може статися так: що вторгуєш весною, те потратиш на зберігання.

Окрім того, не кожен може чекати до кращих часів. Сотні мільйонів кредитів, які харківські аграрії взяли, щоб виростити цей урожай, потрібно повертати. Зокрема, і банку родини Добкіних «Золоті ворота», котрий неодноразово рекламувався під час пресконференцій в адміністрації як такий, що кредитує аграрний сектор.

− На мені висить банківський кредит, а я не продав ще й тонни зерна нового урожаю, – говорить директор одного з кращих на Балаклійщині СТОВ «Гусарівське» Віктор Вовченко.

Віце-губернатор Віталій Алексейчук каже, що нині – ринок, і ніхто не змушує продавати дешево. Утім, фермерам, окрім повернення кредитів, потрібно платити зарплату хліборобам, за яку ті будуть споряджати восени дітей до школи чи навчати їх у вузі, розрахуватися з власниками паїв... А ще потрібно завершити жнива і думати про посівну. Звісно, якісь залишки в коморах та складах у сільгоспвиробників є, але чи достатньо їх для всього цього?

Звісно, держава могла б допомогти аграріям області через Держрезерв чи Аграрний фонд, який тепер має право закуповувати збіжжя без проведення тендерів. Але його робота як була,так і залишається млявою. Словом, хочеш чи ні, а мусиш продавати хліб за невигідною ціною.

До речі, не лише якимсь там заморським трейдерам, а й покупцям, яким влада складає протекцію. ТОВ «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський», що задіяний у формуванні державного інтервенційного фонду та регіональних запасів продовольчого зерна в Харківській області, пропонує аграріям за тонну пшениці другого класу (з урахуванням ПДВ) 1550 грн, третього – 1500 грн, тоді як збіжжя можна продати на 200-300 грн дорожче. Це при тому, що селяни повинні самі привезти вирощене, а за необхідності – зберігати його власним коштом. На аналізи також повинні розкошелитися «продавці».

Запитаєте, який дурень на таких умовах продаватиме зерно? Власне, сільгоспвиробники і не бажають за нинішніх умов розлучатися зі збіжжям. Це опосередковано підтверджує і Михайло Добкін. За його словами, з різних причин 5 районів області за регіональним контрактом не здали жодної тонни зерна. Очільник Харківської області пригрозив: мовляв, у них ще є час до 18 серпня, коли будуть підбиті підсумки збиральної кампанії і підписаний Меморандум з пекарями. «Якщо не буде виконаний регіональний контракт, то будуть зроблені серйозні оргвисновки», – застеріг він. Також Михайло Добкін зазначив, що поки не буде виконано регіональний контракт, вивіз зерна за межі області також потрібно обмежити. Це, напевно, вплине на зниження ціни.

Але тут вже не економіка, а політика, котра в нас визначається дешевим хлібом. Власне, чого не зробиш заради того, щоб отримати від аграріїв дешеве зерно, з якого пектимуть дешеві сорти «соціального хліба». Завдяки цьому надія і опора Партії регіонів ТОВ «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» підтримуватиме не лише реноме влади, а й завойовуватиме ринок без ризику втратити прибутки. Але чому це робиться за рахунок селян?

© 2007-2026 Главное в Украине