Верховная Рада опубликовала текст проекта закона №2708 о труде. Инициатором законопроекта является Кабинет Министров Украины.
Согласно законопроекту, работник имеет право в любое время по собственной инициативе расторгнуть трудовой договор, предупредив об этом работодателя не менее чем за две недели, отмечает 112.
Наиболее важные изменения касаются изменений в порядке увольнения работника по инициативе работодателя. Но тогда руководство должно заплатить за два месяца или больше зарплаты.
Трудовой договор может быть расторгнут по инициативе работодателя в связи с неявкой работника на работу в течение более четырех месяцев подряд или 150 дней в течение рабочего года в результате временной нетрудоспособности (если законодательством не установлен более длительный срок при определенном заболевании).
Договор также может быть расторгнут по инициативе работодателя из-за отсутствия работника на работе и информации о причинах такого отсутствия более десяти рабочих дней подряд.
Запрещается лишение работы за участие в профсоюзах, жалобы на работодателя или участие в возбужденном против него деле. Также нельзя увольнять беременных женщин и людей, находящихся в отпуске по уходу за ребенком.
Сейчас сотрудника уведомляют о сокращении за два месяца (то есть 60 дней). По новому проекту трудового кодекса эта норма остается только для тех работников, которые проработали больше 5 лет.
Если сумма периодов работы работника у данного работодателя составляет не более 6 месяцев, то его предупреждают об увольнении не менее чем за 15 дней, если больше 6 месяцев - не менее чем за 30 дней, если более 10 лет - не менее чем за 90 дней. По договоренности сторон сроки уведомления, указанные выше, могут быть заменены денежной компенсацией в размере, определенном трудовым договором, но не меньше среднедневного заработка работника за каждый рабочий день уменьшения срока уведомления.
Основаниями прекращения трудового договора могут быть: истечение срока трудового договора, согласие сторон, расторжение трудового договора по инициативе работника, расторжение трудового договора по инициативе работодателя, независимые от воли сторон основания, основания, предусмотренные трудовым договором, либо другие основания, предусмотренные законом.
Законопроект предлагает такой перечень трудовых договоров: бессрочный, срочный, краткосрочный (он заключается на срок до двух месяцев), сезонный, с нефиксированным рабочим временем, ученический трудовой договор и трудовой договор с домашним работником.
Кроме этого, проект закона предусматривает, что нормальная продолжительность рабочего времени составляет 40 часов в неделю. Для тех, кто хочет работать меньше, чем 40 часов в неделю, будет возможность договориться об оплате пропорционально.
Ежегодный основной оплачиваемый отпуск будет предоставляться работникам не менее, чем на 24 дня за каждый отработанный рабочий год.
Что касается отпуска по уходу за ребенком, то по желанию работодатель обязан предоставить отпуск любому из родителей без сохранения заработной платы до достижения ребенком трехлетнего возраста.
Проект закона также предусматривает установление между работником и работодателем гибкого графика на определенный отрезок времени или на постоянной основе, как во время приема на работу и в процессе работы.
Гибкий режим рабочего времени может предусматривать: фиксированное время, в течение которого работник должен присутствовать на рабочем месте и выполнять свои должностные обязанности; при этом может предусматриваться разделение рабочего дня на части; сменное время, в течение которого работник по своему усмотрению определяет периоды работы в пределах установленной на предприятии (учреждении, организации) нормы продолжительности рабочего времени; время перерыва для отдыха и питания.
Предполагается, что выполнение работы дистанционно не будет тянуть за собой любых ограничений объема трудовых прав работников. Дистанционные работники распределяют рабочее время по своему усмотрению, на них не будут распространяться правила внутреннего трудового распорядка, если иное не предусмотрено в трудовом договоре. При этом общая продолжительность рабочего времени не может превышать нормальную продолжительность рабочего времени.
Стоит отметить, что Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов заявил, что новый законопроект о труде не ограничивает права работников:
В останні дні є кілька заяв українських та міжнародних профспілок про новий законопроект про працю. Мовляв він обмежує права робітників. Але ці заяви не мають конкретики і не відповідають дійсності.
Наведу один приклад. Право робітника розірвати трудовий договір. Сьогодні трудовий кодекс дозволяє працівнику розірвати трудовий договір через письмове попередження за 2 тижні. Так само можна і за новому законом. Але тепер можна попереджати не тільки письмово, але і електронними засобами зв’язку. Тільки потрібно зазначити якими саме в трудовому договорі (конкретну емейл адресу на яку потрібно надіслати повідомлення, контакт в ватсапі, тощо).
За існуючим законодавством в окремих випадках можна звільнитись раніше ніж за два тижня. Закон надає вичерприй перелік причин - переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу, вихід на пенсію, або неможливість проживання в даній місцевості підтверджена медичним висновком, інше, або інших поважних причин. Правда, критерії поважності причин не встановлено. Також, цей перелік є неповним і морально застарілим. Що пропонується в новому законопроекті? Перелік причин за якими можна звільнитись раніше ніж за 2 тижні визначається трудовим договором. Тобто, на основі перемовин між роботодавцем та робітником. Це більш ефективно в сучасному світі, де у кожного можуть бути свої важливі причини.
Також, сьогодні робітник може будь коли розірвати трудовий договір якщо його умови не виклнуються. Так само можна і в новому законопроекті. Але тепер робітник має письмово надати причини, а роботодавець заплатити компенсацію в 50 денних зарплат. Звичайно, якщо сторони не дійдуть згоди щодо порушення, то спір вирішить суд. Важливо тут, що тепер робітник захищен компенсацією.
Нарешті, в новому законопроекті дозволяється за угодою сторін обмежити право 2 тиждневого звільнення для керівного складу підприємства. На мою думку це дуже раціональна норма. Раптове звільнення керівництва підприємтсва може знищити само підприємство. І сторони мають право обговорити відповідні деталі і компенсацію при нацмі керівництва на роботу, і зафіксувати це в трудовій угоді.
Таким чином при детальному аналізі ми бачимо, що права робітників насправді посилюються. Перш за все, за рахунок більшої гнучкості та компенсації.
Інший приклад - право роботодавця розірвати договір. Кілька статей в ЗМІ поширюють інформацію, що тепер роботодавець має право звільнити працівника за власною ініціативою. І пишуть, що це погано. Але забувають сказати, що сьогодні роботодавець теж може те саме. І що за новим законопроект роботодавець має заплатити робітнику за таке звільнення компенсацію. І нарешті, що така компенсації буде в рази більше ніж те, що платять сьогодні. Дійсно, як відбувається це зараз? Роботодавець, що хоче звільнити робітника, попереджає його за два місяця і пропонує більше на роботу не ходити, а просто отримувати зарплату. Інколи домовляються посередині - один не має відпрацьовувати два місяця, в другий йому платить половину зарплати - за один місяць, а не всю. Як буде по новому законопроекту. Тепер роботодавець який має попередити про звільнення за два місяці, може просто заплатити подвійну зарплату за цей період і звільнити в той же день. Тобто, фактично відбувається те саме, але компенсація тепер гарантована бути за 4 місяці, а не за 1-2, та ще і з по кінці це м відпрацюванням. Період попередження в новому законопроекті залежить від строку роботи. А компенсація може досягати і піврічної зарплати. Що важливо людині яку звільняють? Щоб вона ще кілька місяців ходила на роботу? Чи щоб її швидше відпустили на свободу та заплатили компенсацію за втрачену можливість працювати. Я вірю, що компенсація.
На жаль формат ФБ постів обмежує обсяг аргументів які модна навести. І не дає можливості проаналізувати все трудове законодавство і переконливо показати, що новий законопроект є вигідним і краще захищає права і робітників і роботодавців. Тому, в наступні дні, я напишу ще кілька постів про окремі аспекти змін, що ми пропонуємо.
Чому ж профспілки проти? Є кілька причин - політичні та питання влади профспілок.
По-перше, багато профспілок вже підтримали законопроекти які були подані Юлією Тимошенко або Наталією Королевською. На сьогодні, це представники політичної опозиції. Профспілки не можуть швидко змінити свої політичні вподобання та будуть виступати проти альтернативних законопроектів. Навіть якщо такі законопроекті гарні.
По-друге, профспілки бояться, що втратять владу. Сьогодні, вони управляють державним майном, мають обов’язкові відрахування з фонду заробітної плати (по суті, профспілковий податок на працю), мають право бути присутніми на Кабміні, та, наприклад, мають право блокувати звільнення працівників. В законопроекті про працю жодне з цих питань не піднімається - не відміняється але і не гарантується. В прикінцевих положеннях є вимога розробити новий закон про профспілки. Також, в Верховній Раді є законопроект який повертає майно від профспілок до держави.
Звичайно, це великі ризики для профспілок і вони будуть боротись за береженого та посилення своєі влади. Це їхнє повне право. Але ця боротьба немає жодного стосунку до законопроекта про працю та прав робітників. Саме тому в заявах профспілок немає конкретики про новий законопроект, а тільки загальні фрази про проблеми і звуження прав. Коли ми почнемо аналізувати по суті, то виявиться, що законопроект гарний. Він просто осучаснює трудові відносини та створю більше можливостей для співпраці робітників та роботодавців.