Маленькой львовянке Алене 8 лет. Она обладает несравненным голосом и музыкальным слухом, уже почти год занимается вокалом но ... не видит даже солнечного света.
Когда девочке было 2 месяца врачи поставили неутешительный диагноз. Когда девочке не исполнилось и трех, она начала петь и первой ее песней стал Гимн Украины.
Уже год Алена занимается вокалом и делает огромные успехи.
Своим голосом и непреодолимой силой духа Аленка покорила нацгвардейцев в 2 Галицкой бригады НГУ с первой ноты.
Так родилась настоящая и крепкая дружба парней срочников и маленькой львовянки, о которой рассказала пресс-офицер Алина Новикова:
"Історія незламної дружби солдат та дівчинки розпочалась із концерту на території бригади. Тоді художній керівник привела дитину на першій у її житті виступ перед публікою. Жодного разу юна співачка не забула слів. Строковців дівчинка підкорила своєї енергетикою та історією.
Строковець Владислав Радкевич був одним з перших, хто підійшов до дівчинки познайомитись. Вона одразу сказала: «ти будеш моїм другом». Дівчинка пообіцяла йому, що тепер все життя точно буде займатись музикою, а ще обов’язково навчиться грати на бандурі.
«Вона дуже смілива, мене це дуже вразило, - розповідає Владислав. – Коли я вийшов до неї на сцену, я забув усе, що хотів сказати, а от вона не розгубилась. Коли ми почали з нею знайомитись, я побачив, що вона дуже відкрита».
Тоді нацгвардійці вирішили зробити їй подарунок, про який вона мріє. Разом з вихователями обрали для неї вишиту сукню, коралі та мікрофон. І вручити подарунок прямо під час навчального процесу.
Дівчинка навчається у освітньому закладі разом з іншими дітками, які мають вади зору. Коли нацгвардійці прийшли до неї, вона впізнала їх по голосу. Розпаковували подарунки разом. Оленка пообіцяла нацгвардійцям, що буде навчатись грі на музичному інструменті і відтепер солдати її «товарищі».
Мама Оленки, пані Наталя, розповідає, що дівчинка починала співати ще з татом:
«Ми її підловили, що вона тягнеться до музики, що вона потрапляє в ноти. Ми дуже раді, що вона цим займається. У кілька місяців нам сказали, що дитина взагалі не зряча. Вона борець, пережила вже 4 операції. Ми боремось за збереження її очей. Вона живе емоціями. Відчуває, хто саме з нею знаходиться поруч, може впізнати по запаху. По вулиці може йти сама, тільки завдяки відчуттям. Ось цей сюрприз, який ви зробили – це для неї дуже важливо. І я, і Оленка, ми дуже вдячні вам за турботу. Низький уклін».
Записати спів Оленки у справжній студії допомогла команда Радіо Вголос у Львові. Випусковий редактор Ігор Слотюк не лише організував запис пісні, а й взяв у дівчинки та її викладачки інтерв’ю, аби її історію почули усі.
«Радо підтримав ідею гвардійців щодо візиту Олени на нашу радіостанцію. Розумію, що такі дітки насамперед потребують не допомоги і підтримки, а відчуття себе повноцінними членами суспільства, - розповідає Ігор Слотюк. -Після спілкування з дівчинкою деякий час вагався, чи варто писати про неї матеріали, робити сюжети для випусків новин? Чи не завдам їй шкоди цим у подальшому? Але все таки-наважився на роботу над репортажами, тому що є ймовірність, що їх почують батьки, малеча яких теж може бути "особливою". А матеріали про Оленку - цікаву, розумну, активну і життєрадісну - надихнуть їх не замикатися у собі з переживаннями, а частіше виходити з дітьми у люди, розвивати їхні захоплення, завдяки чому у майбутньому їм буде легше віднайти своє покликання, здобути освіту і влаштуватися на роботу і жити повноцінним життям, незважаючи ні на що. Дякую 2-й Галицькій бригаді Нацгвардії України за те що не обмежується тільки охороною порядку, а й займається такою потрібною соціальною роботою».